20-23 жовтня 2026 року Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» провела підвищення кваліфікації завідувачів методичних (педагогічних) кабінетів і методистів закладів фахової передвищої освіти. Навчання відбувалося в дистанційному форматі за темою «Методологія цифрового супроводу освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти в умовах інтеграції штучного інтелекту».
Програма об’єднала фахівців, зацікавлених у розвитку цифрових компетентностей, упровадженні сучасних освітніх технологій та забезпеченні академічної доброчесності в умовах використання штучного інтелекту.
Серед спікерів програми була Олена ТАЙЛАКОВА, викладач ВСП «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного». Вона виступила з доповіддю на тему «Формування академічної доброчесності засобами інтерактивних завдань, створених за допомогою штучного інтелекту (тренажери, міні-застосунки та смарт-графіка з ШІ)».
Під час виступу було представлено систему форматів інтерактивних завдань, які можна створювати за допомогою ШІ. Продемонстровано навчальні тренажери, що допомагають відпрацьовувати навички через повторення, підказки та зворотний зв’язок. Симулятори, які відтворюють професійні ситуації й дають змогу досліджувати наслідки прийнятих рішень. Квести та навчальні ігри, що залучають до розв’язання практичних ситуацій. Інтерактивні практикуми, що поєднують перевірку знань із розрахунками, роботою з документами та підготовкою звітів.
Особливу цікавість викликали навчальні міні-застосунки, які моделюють окремі професійні процеси, подібні до тих, що використовуються в BAS Бухгалтерія, електронній системі закупівель Prozorro, кадрових інформаційних системах і торгівельних терміналах.
Серед представлених прикладів — навчальний застосунок «Prozorro_ТендерЛаб», модель торгівельного термінала фондової біржі та навчальна система управління персоналом. Такі рішення дають змогу студентам працювати з вихідними даними, виконувати розрахунки, аналізувати умови, заповнювати документи й приймати професійні рішення. Вони не замінюють повноцінних програмних систем, але допомагають опанувати логіку професійних процесів у доступному навчальному середовищі.
Окремий акцент спікерка зробила на академічній доброчесності. Робота в навчальних міні-застосунках створює додаткові можливості для організації самостійного виконання завдань і перевірки реального розуміння матеріалу. Індивідуальні вихідні дані, різні варіанти завдань, необхідність пояснити послідовність дій та обґрунтувати результат ускладнюють механічне копіювання готових відповідей. Викладач може оцінити не лише кінцевий результат, а й те, як студент його отримав.
Професійне навчання методистів завершила інтерактивна вікторина. Учасники змогли перевірити свої знання та отримати зворотний зв’язок. Представники ЗФПО продемонстрували відмінні результати, що стало приємним підсумком в роботі.
Практичні напрацювання зацікавили й представників нашого коледжу, які брали участь у підвищенні кваліфікації. Вони запропонували продовжити професійний діалог у колективі педагогічних працівників та організувати зустріч, присвячену створенню власних інтерактивних освітніх продуктів за допомогою штучного інтелекту й вебтехнологій.
22 жовтня під час засідання методичної ради коледжу цю ініціативу підтримали. А вже 29 жовтня в межах цифрової освітньої майстерні Олена ТАЙЛАКОВА представила матеріали методичної розробки «Проєктування авторських інтерактивних освітніх продуктів як засіб формування компетентностей і культури академічної доброчесності (на засадах Learn-by-Doing)».
У ході зум-зустрічі викладачі ознайомилися з навчальним вебзастосунком, інтерактивним тематичним словником, прикладами освітніх смарт-продуктів та формами звітності студентів. Практичну реалізацію підходу навчання через дію спікерка продемонструвала на прикладі ESG-практикуму - навчального інструмента для опрацювання кейсів і виконання завдань з оцінювання відповідальності та сталості підприємства.
Учасники розглянули складові авторського застосунку та інструкційну картку з рекомендаціями щодо його використання. Було продемонстровано автоматично сформований звіт, його структуру, можливості фіксації результатів і переваги для організації освітнього процесу. На цьому прикладі колеги побачили, як педагогічну ідею можна втілити в цифровий інструмент із визначеним алгоритмом роботи та автоматизованим формуванням звітності.
Презентований підхід ґрунтується на принципі Learn-by-Doing - навчання через діяльність. Викладач не лише знайомиться з новою технологією, а й випробовує її, перевіряє роботу інструмента та оцінює його відповідність навчальній меті. Саме так формується досвід, необхідний для створення власних освітніх рішень.
Під час зустрічі колеги також обговорили способи організації роботи студентів: виконання завдань безпосередньо в браузері за посиланням на освітньому ресурсі або роботу із завантаженим HTML-файлом, наданим через Google Classroom. Такий вибір дає змогу враховувати технічні можливості здобувачів освіти й забезпечувати доступ до матеріалів за різних умов.
Підбиваючи підсумки, спікер озвучила нові ролі викладача в умовах цифровізації освіти та використання штучного інтелекту.
Сучасний педагог — це не лише джерело знань, а й проєктувальник навчального досвіду, автор і куратор цифрового контенту, наставник і фасилітатор, експерт із перевірки достовірності інформації. Він допомагає студентам навчатися самостійно, критично мислити, відповідально використовувати цифрові інструменти та демонструвати власні результати.
Зустріч пройшла у жвавій та доброзичливій атмосфері. Викладачі активно долучалися до обговорення, ставили запитання, ділилися думками й зацікавлено знайомилися з представленими авторськими напрацюваннями.
За результатами зустрічі вирішено продовжити роботу цифрової освітньої майстерні та провести практичне заняття з написання скриптів і створення HTML-коду для окремих навчальних завдань. Це допоможе викладачам зробити наступний крок — від використання готових цифрових інструментів до розроблення власних інтерактивних матеріалів для різних дисциплін.
Ці події продемонстрували, як участь у всеукраїнській програмі підвищення кваліфікації методистів закладів фахової передвищої освіти може стати поштовхом до нових професійних ініціатив у коледжі. Обмін досвідом, демонстрація авторських розробок і зацікавленість колег заклали основу для подальшої співпраці.
Бажаємо викладачам сил, натхнення, упевненості в опануванні нових інструментів і сміливості втілювати власні освітні ідеї! Нехай цифрова освітня майстерня й надалі об’єднує колег для творчого пошуку, взаємної підтримки та професійного зростання, а сучасні технології допомагають робити освітній процес більш практичним, доступним і доброчесним!
Олена ТАЙЛАКОВА
